Фізика в літературних творах
Фізика в літературних творах. Поети і письменники вміють бачити навколишній світ і образно описувати його. Фізик, читаючи такі місця, не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Ось деякі з прикладів. Почнемо з великого Тараса Шевченка.Задачі з фізичним змістом.
Уривок з поеми «Княжна».
«Зоре моя вечірняя,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпро веселочка
Воду позичає».
Задача: Як утворюється веселка-райдуга?
В іншому вірші Шевченко описує захід сонця ввечері:
«Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Чорніє поле і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря»
Знову в одному вірші – дві задачі. 1) Чому в ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? 2) Чому зорі не можна бачити вдень?
В одному з ліричних віршів Лесі Українки є такі слова:
«З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,-
В’ється стежечка злотиста».
Задача. Які оптичні явища тут описані?
Послухаємо рядки з вірша Лесі Українки «У човні»:
«Глянь, як хвилі від срібла блищать ся!
Глянь, як небо синіє вгорі!
Вабить хвиля на море податься,
Кличе промінь ясної зорі».
Задача.1) Чому блищать хвилі? 2) Чому небо синє?
Сніг у віршах різних поетів зустрічається досить часто. Ось як про нього пише Іван Франко:
«Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні
Міріадами летять
Ті метелики холодні».
Задача. Вода і чистий лід прозорі, але чому сніг білий?
А тепер послухайте уривок з вірша І.Сурикова «Зима»:
«Стали дні короткі,
Сонце світить мало,
Ось прийшли морозці
І зима настала».
Задача. Чому з настанням зими дні стають коротшими?
А скільки задач можна сформулювати за віршами великого російського поета Олександра Пушкіна. Візьмемо відомий вірш «Зимнее утро»:
«Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на сонце , снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит».
Задача. Скільки тут описано явищ і з якого розділу фізики?
Далі у цьому ж вірші ідуть такі рядки:
«Вся комната янтарным блеском
Озарена. Весёлым треском
Трещит затоплення печь».
Задача. Поясніть, чому дрова у печі, згораючи, тріщать?
Співцем природи був також Юрій Лермонтов:
«И звёзды слушают меня,
Лучами радостно играя»
Задача. Чи може хто нам пояснити, як відрізнити на небі зірку від планети?
А ось вірші О.Матійко:
Теплим ранком,
При безвітряній погоді,
Я копаю нивку-грядочку в городі.
Тут до мене диво-птаха прилітає,
Заходилась і для себе щось копає.
Щось копає та до мене так говорить:
«постараємось, посіємо, то й уродить»
Постаралися. Посіяли. Вродило?
Задача. Про яку фізичну величину йдеться мова?
М.А.Некрасов. «Дід Мазай і зайці».
«Мимо бревно суковатое плыло,
Сидя и стоя, и лёжа пластом,
Зайцев с десяток спасалось на нём.
«Взял бы я вас – да потопите лодку!»
Жаль их, однако, да жаль и находку-
Я зацепился багром за сучок
И за собою бревно поволок…»
Задача. Оцініть, при якому мінімальному об’ємі колоди зайці могли пливти на ньому?
А.В.Руденко:
«Вода свою путь бере зі струмка,
Струмки на шляху збирає ріка.
Ріка повновода тече на просторі,
Аж поки вона не вливається в море.
Моря поповняють запас океану,
Над ним виникають клуби туману.
Здіймаються в гору - їх вже не дістати,
Бо хмарками в небі судилося стати.
Хмарки ж кучеряві, пропливши над нами,
Дощем проливаються, сиплють снігами.
Вода ж навесні у струмках заговорить,
І ті потечуть до річкових просторів.
Задача. Як називають описаний процес? У яких агрегатних станах може перебувати речовина?
Лірика для визначення фізичних величин.
1) О массе.
Знаю я с седьмого класса:
Главное для тела – масса.
Если масса велика,
Жизнь для тела нелегка:
С места тело трудно сдвинуть,
Трудно вверх его подкинуть,
Трудно скорость изменить,
Только в том кого винить?
Заболело что-то тело?
Физик-врач взялась за дело.
Не виновна ли поверхность?
Нет, болезнь в другом – инертность,
В массе виден корень зла.
«Тела тем инертнее, чем больше их масса».
Уяснили, кто хотел?
Ну, а массой между дел
Измерять инертность тел
Стали физики потом,
Пользы, много видя в том.
В.Чикин
2)Ньютон
Він вийшов в сад і по намиву глини
Те яблуко ногою покотив.
В його очах, немов якесь видіння,
Не падав, а палав і плив ренет,
І тільки траєкторія падіння
Накреслювалась, як тропа планет.
Так ось вона, розгадка! Ось відкрито
Механіку світил правічних всіх!
І тої ж ночі, як усе ще спало,
Як ще не знявся шум церков і шкіл,
Не яблуко, а формула упала
Із гілки світу на письмовий стіл.
П.Автокольський
3)Поэма о молекулах
На туалетном столике флакон духов французких.
А в нём молекулы сидят и через стёклышко глядят. И во французской жидкости
Все в беспорядке движутся.
И разною энергией молекулы заряжены.
И закрывать флакончик свой,
Конечно, Вы обязаны.
Как только Вы флакон духов
Забудете закрыть,
Ведь те, что энергичнее способны вылететь.
Флакон духов в волнении –
«Ну что за испарение?»
И полетит молекула –
«Куда же ты летишь?»
Друзьям в ответ лишь слышится:
«Конечно же, в Париж!»
Пожив чуть-чуть во Франции, попрыгав, полетав,
Соскучилась молекула и по родным местам.
Летит и опускается в стеклянный домик свой
И в жидкость возвращается
С проблемою одной –
Ей надоела эмиграция.
Такой процесс – есть конденсация! И.Дмитриченко
4)Швидкість у природі
Над кущами ластівка літала
Між якими по дорозі повз слимак
Комарів і мошку полювала,
А слимак не розженеться аж ніяк.
Добре ластівці, що крила вона має,
Шлях великий пролітає вмить.
А слимак – той з місця не сповзає,
Час завмер для нього, ніби спить.
«Ластівко, я хочу запитати,
Чи розкриєш свій секрет хоч раз?»
«Хочеш знать, як швидкість визначати?
Треба поділити шлях на час!» Л.Красюк
5)Тиск
Вихвалявся бегемот:
«Маю я найбільший рот!»
Комара почувся писк:
«Зате в мене більший тиск.
Невеличку силу маю,
Твою ж спину протикаю».
Сперечатись більш не стали,
Бо маленька площа в жала.
Як поділиш F на S,
Тискуформулузнайдеш Л.Красюк
6)Электростатика
Физика – царица всех наук,
Она же столь важна, как математика,
А разделов в ней, наверное, сто штук,
Один из них – раздел «Электростатика».
Рассказывают в нем и про заряд,
И о Кулоне там упоминают,
Ну, словом, обо всём там говорят,
Хоть школьники не всё и понимают.
Без электричества была б жизнь не мила –
Подумайте – ни света , ни тепла,
Пришлось бы людям всем, по крайней мере,
Подобно предкам, жить в глухой пещере.
Но электричество учёные открыли,
И в жизнь его, конечно, воплотили,
А в физику раздел такой вводили.
Ну что ж, начнём с заряда. Он
Зовётся здесь белым пятном.
Понятия «заряд», как такового, нет,
Хотя на нём «сошёлся клином белый свет».
Одноимённые заряды оттолкнутся.
Разноимённые, напротив, притянутся.
В кулонах все заряды измеряют,
В расчётах они очень помогают.
Есть вокруг заряда поле,
(Он, несчастный, не на воле),
Полем действует заряд
На таких, как он, «ребят».
Если в поле поместили б
Мы заряд совсем другой,
Появилась бы и сила,
Действовала б на него.
Отношенье этой силы
К помещённому заряду,
Напряжённостью прослыло –
Это знают все ребята.
Продолжая свой рассказ,
Пару слов хочу сказать
Об изоляторах и проводниках,
Это каждый должен знать.
Ток проходит по проводникам,
Изоляторы его не пропускают,
Потому-то ещё иногда
Диэлектриками их называют.
В конденсаторах используются они,
Например, между двумя пластинами,
Всё поле сосредоточено между пластинами,
Хоть диэлектрик – малой толщины.
Также есть электроёмкость –
Тоже физ.величина,
Накопление заряда
Характеризует она.
Измеряется в фарадах
И служить нам очень рада.
В общем, величин не счесть,
И от каждой польза есть.
Хорошо их надо знать,
Чтобуметьупотреблять. О.Печегина
Література:
1. «Все для вчителя»№5-6,2006, «Фізика дивовижного» Н.Л.Олексієвич
2. «Все для вчителя»№6,2002, «Стихи на уроках физики» С.М.Фетисова, «Фізика в літературних творах» А.С.Бабин.
3. В.В.Іващенко «Уроки фізики у 7-му класі», Х.: ВГ «Основа»,2010(Б-ка ж. «Фізика в школах України»)
4. «Уроки фізики у 10класі. Молекулярна фізика і термодинаміка»/РуденкоА.В., упорядник. - Х.:ВГ «Основа», 2010(Б-ка ж. «Фізика в школах України»)
Немає коментарів:
Дописати коментар